Нові методики та підходи в організації позакласної роботи із зарубіжної літератури. Проблема обдарованості у сучасному суспільстві

У кожної людини, як у діаманта,

видобутого із таємничих глибин,

тисячі граней. Виховання полягає в тому,

щоб уміло, розумно, мудро,

сердечно доторкнутися до кожної з

цих граней, знайти ту, яка засяє

неповторним світлом людського таланту.

В.Сухомлинський

Позакласна робота з літератури – система навчально-виховних заходів, які проводяться у вільний від уроків час та спрямовані на поглиблення літературної освіти, всебічний розвиток та виховання учнів.

       Головне завдання вчителя - залучити до позакласної роботи учнів згідно з їхніми здатностями, допомогти розвивати їх, щоб школярі могли легко й правильно визначатися у своїх бажаннях, здійснити своє покликання. А зробити це й учителеві, і учневі допоможе звертання до книги, до кращих здобутків світової літератури. Читання класичного роману - це бенкет, гідний богів. Допомогти учням прийняти в ньому участь - покликання вчителі.

       Не будемо вважати себе й наших учнів зайвими на бенкеті мудреців, визначимо на ньому й свої місця, і тоді відкриються нам безмежні можливості спілкування із прекрасними утворами письменників, учених, істориків всіх часів і народів. Наші учні правильно оцінять свої здатності, їхнім очам відкриються нові невідомі обрії.

Значення позакласної роботи:

-          формування активного читача;

-          поглиблення літературної освіти;

-          розвиток творчого потенціалу учнів;

-          виховання школярів засобами літератури;

-          організація дозвілля учнів тощо.

  Функції позакласної роботи як складової шкільного літературного курсу:

-          підвищує інтерес учнів до світової літератури;

-          надає допомога під час підготовки до уроку або його продовження;

-          допомагає глибше зрозуміти добуток, що вивчається;

-          розвиває творче мислення й грамотна мова;

-          активізує інтереси й творчі можливості учнів;

-          розширює світогляд школярів;

-          задовольняє духовні потреби;

-          допомагає ефективно використовувати дозвілля.

Організація позакласного читання учнями творів світового красного мистецтва – невід’ємна частина позакласної роботи вчителя-зарубіжника.

Принципи організації позакласної роботи із зарубіжної літератури:

-          взаємодія п/р з уроками зарубіжної літератури;

-          взаємопов’язане вивчення української та зарубіжної літератур;

-          взаємодія з іншими шкільними предметами;

-          взаємодія з іншими мистецтвами;

-          широке використання ігрових видів робіт;

  -     дидактичні принципи: добровільної участі, наступності і перспективності, доступності, індивідуального підходу.

       Позакласна робота з літератури відрізняється від класної безліччю своїх форм. Серед них: вечора, диспути, інтерв'ю (з письменниками, літературними героями й ін.), гри, клуби, кружки, лекторії, журнали, зустрічі (з письменниками, композиторами, артистами й ін.), літературні кафе, університети культури, читацькі конференції, олімпіади, відвідування виставок, кінофільмів з подальшим обговоренням, краєзнавство, екскурсії (зокрема й заочні) і др.

      Важливо вказати, що форми позакласної роботи з літератури - не самоціль, вони можуть взаємодіяти з іншими наявними методичними формами. Наприклад, на засідання кружка можна підготувати літературну газету, виставку, а на самому засіданні провести евристичну бесіду, диспут або літературну гру.

       Тому для учнів 1-4 класів  рекомендовано активні методи, що спрямовані на самостійний пошук істини та сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи і творчості: ситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, гра-драматизація, інсценування, гра-бесіда, гра-мандрівка, екскурсія, ігрова вправа, бесіда, тематичний зошит, усний журнал, групова справа, оформлення альбому, уявна подорож, конкурси, ігри, школа ввічливості, демонстрація, розповідь, моделювання, інсценізація, вікторина, екскурсія, хвилини з мистецтвом, година спостереження, година милування тощо.

       Рекомендованими формами позакласної роботи для учнів 5-9 класів є відверта розмова, тренінг, гра-експрес, рольова гра, вікторина, веселі старти та естафети, колективна творча справа (КТС), проект, колективне ігрове спілкування, похід, спартакіада, турнір, гра-анкета, колаж, ігрова програма, пошукова гра, екологічна стежка, художня галерея, конкурс-ярмарок, трудовий десант, інтелектуальна гра. Завданнями педагогів є розвиток вольової поведінки учнів, навчання умінню володіти своїми емоціями, усвідомлювати їх тощо.

       Працюючи з учнями 10-11 класів слід звернути увагу на розвиток мислення старшокласників, на становлення нових мотивів професійного та життєвого самовизначення, допомагати їм визначати та складати плани свого індивідуального розвитку.

Форми позакласної роботи

1.      Літературний гурток

«...шкільні літературні гуртки – невеличкі об’єднання учнів (10-20 осіб) за загальним інтересом до літератури, бажанням глибоко і всебічно вивчити літературний феномен – художній твір, спробувати творити самим».

Форми проведення засідань літературного гуртка:

·         семінар,

·         диспут,

·         літературний бій,

·         вікторина,

·         творчі конкурси,

·         колективне читання новинок літератури,

·         огляд навчального відеофільму,

·         екскурсія (в музей, театр, кінотеатр, на природу, в бібліотеку, на виставку тощо),

·         робота в бібліотеках, музеях,

·         проведення літературних вечорів,

·         написання рефератів,

·         складання фотоальбомів тощо.

Важливо урізноманітнювати форми роботи гуртка.

Види літературних гуртків:

·         Літературно-краєзнавчий гурток.

Зміст роботи гуртка: вивчення творчості письменників, які жили у цьому краї чи подорожували цією місцевістю; організація зустрічей та листування з прототипами літературних героїв; з’ясування біографічних та творчих зв’язків письменників з цим краєм; читання художніх творів, що змальовують природу та життя людей тієї чи іншої місцевості.

Передбачається широке залучення учнів до пошукової та творчої роботи. Форми учнівських досліджень: добір статей, фотоматеріалів, використання літератури з краєзнавства, оформлення альбомів тощо.

Напрямки роботи літературно-краєзнавчого гуртка:

·         пошук, систематизація та вивчення краєзнавчих матеріалів;

·         проведення екскурсій;

·         організація виставок краєзнавчого матеріалу.

·         Фольклорний гурток.

·         Драматичний гурток.

Мета: пробудження інтересу до драматичних творів, театрального мистецтва взагалі.

Види робіт:

·         відвідування театрів;

·         перегляд і обговорення вистав, зіставлення їх з літ. текстом;

·         власні інсценізації учнів (епізодів, невеликих текстів);

·         складання рекламної афіші до спектаклю (інсценізації);

·         створення діафільму до п’єси (молодші гуртківці).

Драмгурток готує учнів до роботи в шкільному театрі.

Варто давати завдання, щоб учні відчули себе в різних театральних професіях: як режисери (помічники режисера), художники-постановники, актори, костюмери, гримери тощо.

·         Поетичний гурток.

Мета: залучити до поезії, поглибити знання про лірику, розвинути творчі можливості, естетичний смак, розкрити поетичні здібності.

·         Бібліотечний гурток.

Мета: розширити знання учнів про бібліотечну справу, розвинути їхні уміння та навички роботи в бібліотеці, допомогти школярам у створенні власних бібліотек.

Напрями роботи:

·         опанування елементарної бібліотечної грамотності;

·         презентація книжкових виставок;

·         проведення читацьких конференцій;

·         організація зустрічей з письменниками, літературиними критиками, бібліофілами тощо;

·         захист читацьких формулярів.

·         Гурток виразного читання.

Мета: навчити гуртківців виразно читати та промовляти текст з урахуванням ідеї та образної природи твору. Особливу увагу приділяємо вмінню знаходити та виділяти у тексті логічні наголоси (смислові центри), використовувати паузи (логічні, граматичні, логіко-граматичні, поетичні, психологічні), визначати надзавдання при читанні тексту.

Важливе значення мають індивідуальні завдання: відпрацьовується техніка мовлення (властивості голосу, дикція) та дихання, надаються конкретні рекомендації щодо вдосконалення читацьких умінь.

·         Літературно-історичний гурток.

·         Літературознавчий гурток.

·         Перекладацький гурток.

2.  Шкільний театр

Завдання:

·         - виховувати естетичний смак засобами театрального мистецтва;

·         - пропагувати драматичні твори, розширювати знання про театр;

·         - формувати культурного глядача.

3.  Літературний клуб

                                                              4.  Лекторій

           5.  Літературний салон

Салон (з фр. – «вітальня, кімната для прийомів»). Присвячується обговоренню художніх творів, напрямів, творчого доробку письменника, виставок і вистав, з демонстрацією картин, ілюстрацій, слайдів. Головне – невимушена, розкута обстановка.

                                              6.  Літературна газета (альманах, радіожурнал)

                                   Епізодичні форми позакласної роботи

1.       Літературні екскурсії (очні та заочні)

Специфіка: вивчення літератури в конкретному життєвому середовищі. Ефективність літературних екскурсій залежить від наявного рівня знань та вмінь учнів.

Підготовка до екскурсії: опрацювання художньої, літературознавчої, критичної, етнографічної, мемуарної літератури, ознайомлення з архівними та музейними матеріалами («Бальзак і Україна»).

Особливий різновид – заочна літературна екскурсія. Крім повідомлень «екскурсоводів» (учитель, учні) необхідний багатий наочний ілюстративний матеріал.

2.       Літературні вечори (у старших класах)

Види: ювілейні, персональні, жанрові, тематичні, літературно-музичні, літературно-образотворчі, вечори-диспути, вечори запитань та відповідей.

                                                      3. Літературні свята

Поліфункціональний позакласний захід. Потребує ретельної та довготривалої підготовки. Об’єднання кількох форм позакласної роботи.

4. Літературні (мистецькі) виставки

Тематичні, ювілейні, персональні, книжкових новинок, ілюстративні, міжлітературні, міжпредметні.

5.  Літературні ігри та розваги

                                                 6.  Конкурси, олімпіади (читців, ілюстраторів)

Проводять для виявлення  талантів, розвитку  творчих можливостей дітей. Конкурси  (дитячого  малюнка,  художніх  робіт,  технічних  конструкцій),

олімпіади  (з  навчальних  предметів)  організовують  за  певним  графіком, заздалегідь повідомляють  про  це  учнів. Переможців  оголошують  публічно, відзначаючи їх успіхи на урочистій лінійці.

        Сьогодні набувають популярності форми виховної роботи, які проводяться за інтерактивними методами: брейн-ринги, КВК, конкурси-вікторини, гра “Щасливий випадок”, гра “Поле чудес”, гра “Слабка ланка”, рольові ігри тощо.

                              7.  Літературна газета (альманах, радіожурнал)

                                                 8.  Диспути

                                                9.  Інтерв’ю (з письменником, літературним героєм тощо)

                                             10.  Зустрічі (з письменником, композитором, артистом)

                                                 11. Літературне кафе

                                                 12.  Читацькі конференції

         Влаштовують  їх  для  пропаганди  художньої  та  науково-популярної літератури  серед  учнів,  активізації  їх  самостійності  в  оцінних  судженнях, думках. Під  час  підготовки  до  них  учні  працюють  над  виступами  з  певних проблем  (на  матеріалі  одного  або  кількох  творів,  творчості  письменника, літературної  або  наукової  проблеми).  На  конференції  учні  виступають  з

доповідями,  повідомленнями,  в  яких  висловлюють  своє  ставлення  до  твору або  проблеми,  ставлять  інсценівки  або  переглядають  уривки  кінофільму. Підбиваючи  підсумки,  вчитель  зосереджує  їх  увагу  на  найважливіших аспектах проблеми.

                                                              13.  Колекціонування 

      Позитивно  впливає  на  загальний  розвиток  учнів, навчальну діяльність  і поведінку, розширює  кругозір  і пізнавальні  інтереси, формує дослідницькі уміння, виховує цілеспрямованість і наполегливість.

                                               14.  Перегляд вистав, к/ф та їх подальше обговорення

                                                      15. Виставки.

Їх  присвячують  досягненням  учнів  в  гуртках  дитячої  творчості  та  на уроках  праці,  у  сфері  образотворчого  мистецтва,  результатам  краєзнавчих, туристичних  походів.  Екскурсоводи-школярі  демонструють  експонати, відповідають  на  запитання,  організовують  обмін  досвідом.  На  виставках експонують кращі роботи учнів, зразки гурткової роботи

 16. Зустрічі з відомими людьми.

      Мета їх може бути різною: профорієнтаційна (запрошують представників різних  професій,  викладачів  вищих  навчальних  закладів),  розвиток моральних,  громадянських  якостей  (зустрічі  з  ветеранами  війни,  праці, спорту, мистецтва) тощо.