Шотландія – країна з неймовірною багатою історією та мальовничою природою, де скелясті гори змінюють просторові низини, де вересові долини простягаються до самого горизонту, а за ними зливаються з пагорбами. Саме у цій країні, за давньою легендою, жили маленькі та сміливі люди, які боролися за свою незалежність проти завойовників. Саме ця легенда надихнула Стівенсона на створення балади «Вересовий трунок».
Що ж
це за дивовижна рослина, красою та властивостями якої захоплювались багато
людей?
Верес
– це вічнозелений кущик з дрібним листям та рожево – ліловими дрібними
квіточками. Живе він 40 років і за цей час настільки збагачує малоплідні землі,
що робить їх придатними для вирощування культурних рослин. Недарма люди кажуть
: «Оселився верес – нам буде де жити». Лікувальні властивості вересового меду
звеличувалися в піснях і легендах. Зацвітає він у липні і продовжує радувати аж
до снігів. Поетична краса квіткових чагарників з давнини надихала творчих людей
і вони оспівували її в своїх творах.
Трунок, мед – напій.
Пікти – народ, що у V – VI столітті
населяв територію Шотландії і чинив запеклий опір завойовникам. За легендами,
пікти були маленькими на зріст, але дуже волелюбними.
Вересовий
трунок – це не просто напій. Це символ єдності народу. Це спільна таємниця, як
віра, що об’єднує людей, робить народ незалежним та самодостатнім. Можна
сказати, що зберігши таємницю напою, народ зберіг свою незалежність і залишився
нескореним
Немає коментарів:
Дописати коментар