Байки Івана Андрійовича Крилова                                                                  (1769-1844)              

        Я їх вдруге народив. 
         І духом рідним збагатив. 
                         Микита Годованець

 Чи знаєте ви легенду про Езопа, послухайте її:                                                                                                                             Легенда про язик

Одного разу Ксанф наказав Езопові приготувати для своїх гостей страви з найдорожчих продуктів. Раб-мудрець купив свинячих язиків і подав на стіл багато чого, але все тільки з язиків. Здивований хазяїн запитав, чому саме тільки язики на святковому столі.- А хіба може бути щось кращим від язика ? - відповів той. — Він об'єднує людей, він відкриває шлях до знань, вчить, переконує, відчиняє усі двері.Наступного разу наказано було приготувати страви з найдешевших продуктів. І знову Езоп приготував язик. На обурення Ксанфа він відповів:-         Але ж язик - то наймерзотніша річ у світі. Він причина усіх чвар, судів, війн. І якщо це орган правди, то разом з тим - брехні і наклепів.                                                                       - Чи замислювалися ви над тим, як багато важить слово в житті людини?                               - Що засуджується в байках?                                                                                                               - А  хто уславив байку в російський літературі ?  
        Найвідомішим російським байкарем є Іван Крилов. Його твори, пронизані справжньою добротою, стали, за влучним висловом Миколи Гоголя, «книгою мудрості самого народу». Відомі від часів Езопа сюжети під пером «дідуся Крилова» набули нового блиску. На відміну від своїх попередників, Крилов створював не просто байки, а маленькі комедійні сценки.

        Особливо довершеними його байки стали завдяки широкому використан­ню приказок і прислів'їв. Водночас, багато висловів самого Крилева стали крилатими. «У сильного безсилий винен був завжди»; «тож, як сідати — сварки марні, бо з вас музики незугарні»; «а віз і досі там» — ці та багато інших висловів-перлин долучив Іван Крилов до скарбниці духовних багатств російсько­го народу й людства.

                                  Вислови російських письменників про І. Крилова

           «Книгою мудрості самого народу» назвав байки І. Крилова письменник М. Гоголь, оскільки в них, «як у безцінній скарбниці, зберігається народна мудрість прислів’їв і приказок, багатство і краса російської мови».

           В. Жуковський охарактеризував байки Крилова як «поетичні уроки мудрості, які дійдуть до потомства і ніколи не втратять у ньому своєї сили і свіжості: бо вони згорнулися в народні прислів`я, а народні прислів`я живуть з народами і їх переживають».

           О. Пушкін знаходив у байках Крилова відмінні властивості російського народу — «веселу хитрість розуму, насмішкуватість і мальовничий спосіб висловлюватися».